Максименко Сергій Дмитрович
Максименко Сергій Дмитрович (нар. 15 грудня 1941 р.) - доктор психологічних наук, професор, академік АПН України, директор Інституту психології АПН України.
У 1965 р. закінчив Київський державний педагогічний інститут імені М.Горького за спеціальністю «Дефектологія».
В 1970 році вступив до аспірантури кафедри психології Київського державного педагогічного інституту ім. О.М.Горького і закінчив її у 1973 році, після чого працював викладачем цієї кафедри.
З 1997 року очолює Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України. Член Міжнародної ради психологів (США, 1991 р.), голова Товариства психологів України (1998 р.), є головним редактором «Наукових записок Інституту психології ім. Г.С.Костюка», журналу «Практична психологія та соціальна робота» АПН України, «Психологічної газети» та книжкового видання «Психологічний інструментарій», член редколегій багатьох інших наукових видань.
Засновник української наукової школи генетичної психології. Автор близько 450 наукових праць, серед яких - 10 підручників із загальної, експериментальної, педагогічної та вікової психології, автор 12 монографій з методологічних проблем розвивального навчання, проблем психології особистості, методологічної рефлексії проблем розвитку в психології, експериментально-генетичних методів вікової та педагогічної психології. За період науково-педагогічної діяльності підготував 18 докторів і 170 кандидатів наук.
Нагороджений орденом «Знак пошани», медаллю «За доблесну працю», Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України та ін.
У 1965 р. закінчив Київський державний педагогічний інститут імені М.Горького за спеціальністю «Дефектологія».
В 1970 році вступив до аспірантури кафедри психології Київського державного педагогічного інституту ім. О.М.Горького і закінчив її у 1973 році, після чого працював викладачем цієї кафедри.
З 1997 року очолює Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України. Член Міжнародної ради психологів (США, 1991 р.), голова Товариства психологів України (1998 р.), є головним редактором «Наукових записок Інституту психології ім. Г.С.Костюка», журналу «Практична психологія та соціальна робота» АПН України, «Психологічної газети» та книжкового видання «Психологічний інструментарій», член редколегій багатьох інших наукових видань.
Засновник української наукової школи генетичної психології. Автор близько 450 наукових праць, серед яких - 10 підручників із загальної, експериментальної, педагогічної та вікової психології, автор 12 монографій з методологічних проблем розвивального навчання, проблем психології особистості, методологічної рефлексії проблем розвитку в психології, експериментально-генетичних методів вікової та педагогічної психології. За період науково-педагогічної діяльності підготував 18 докторів і 170 кандидатів наук.
Нагороджений орденом «Знак пошани», медаллю «За доблесну працю», Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України та ін.